Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Братаны, сегодня я просто расскажу вам об одной своей истории, которая произошла пару лет назад. Было это, блин, когда я ещё не сильно разбирался в этом деле, но уже начал интересоваться закладками.
Началось все с того, что я услышал, будто некий дистиллят ТГК, какой-то просто огонь! Вот честно, кроме кика и опия, я особо ничего не пробовал. И палила, конечно, курево, но так, среди приятелей. И вот думаю: "Надо мне эту штуку попробовать, поиграть в CS 2 в неадеквате!" Ну, ты понимаешь, такой кайф в мультиплеере получить!
Парни, я тогда не знал, что на самом деле меня эта история выпилит, но пока был полон решимости. В общем, долго я искал, где же его достать, своего дистиллята. Но все мои приятеля просто молчали, не рассказывали, где я могу его раздобыть.
И вот однажды, когда я уже был немного подуставшим от этого дела, меня подкараулил один типок. Говорит, что он знает, где взять этот дистиллят, но нужны люди, чтобы выкупить его у тех, кому его поставят.
Я, естественно, согласился, ведь даже не знал, что меня ждет. В общем, этот типок сказал, что встретимся в неком кабачке, да так, чтобы не было подозрений. Я конечно подумал, мол, химка щас будет на высшем уровне! И пошел на встречу судьбы.
И вот мы собрались, я с этим типом и еще парочкой его приятелей. Весь вечер практически просидели в этом кабачке, особо ничего там не выпил, ведь важное дело. Потом этот типок нашел нас и сказал, что все готово, можно двигать.
Ну, мы все поехали, в гостях у кого-то. Не скажу конечно, где это было, но это было не в самом районе. В общем, приехали мы к этому типку и он открыл дверь, внутри было темно и пахло чем-то странным.
Оказалось, что эти пацаны решили подделать дистиллят, надеясь на то, что мы его купим, будто он настоящий. Вот такая херня вышла. Но я не испугался, я просто подумал: "Понял, залетели, но я здесь не просто так, мне нужна опия!"
Ну, в общем, купил я эту паливо, конечно, но сразу раскумаривает, что тут что-то не так. Ну, я не супер-эксперт в этом деле, но у меня сразу все зазвенело в голове: "Мол, палево вскрылось!"
Но я все равно думал: "Черт с ним, попробую, может действительно будет норм!" К слову сказать, даже не знаю, насколько я был уверен, что эта примочка из-за которой я сюда пришел, окажется настоящей.
В общем, пробую я это дело с радостью, все-таки и CS 2 неплохо полетел бы!
Братишки, скажу вам по секрету, что это было настоящей палью...
Не такое, каким я рассчитывал, но все равно... Горло сразу забронировал, аж надуло его, а в голове рассыпалось такое, что даже не сразу сообразил, что происходит.
Ну, я подумал, что попробую все-таки в игруху войти, но уже начало лететь все на п****. Уже в реале всё смешалось, я не мог сосредоточиться, паль где-то кипит, голова кружится...
В общем, дураком был я, что решил играть в какие-то игры, когда нужно было досрочно валяться спать и следить, чтобы весь этот бред не улетел в банковке.
Мои приятель так и говорят: "Даун, отдохни уже, не тури это к своей голове, посыпал тут местность своими выражениями!"
Ну, давайте, говорю, спать, но когда я лег, то понял, что никаких шансов, палево закончилось уже.
В общем, дорогие друзья, во времена юности я прожил несколько таких историй, но эта, конечно, особенная. И Сounter-Strike 2 накуренный я был дурень. Просто не делайте, как я! Всегда проверяйте перед тем, как покупать!